Пошуковий запит: (<.>A=Крупка І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
|
1. |
Крупка І. М. Фінансово-економічна безпека банківської системи України та перспективи розвитку національної економіки [Електронний ресурс] / І. М. Крупка // Бізнес Інформ. - 2012. - № 6. - С. 168-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2012_6_49
|
2. |
Крупка І. Вплив фінансового капіталу трудових мігрантів на розвиток національної економіки України [Електронний ресурс] / І. Крупка // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. - 2014. - Вип. 200(3). - С. 222-230. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_econ_2014_200(3)__37
|
3. |
Крупка І. М. Фінансовий ринок України та міжнародні фінансові потоки [Електронний ресурс] / І. М. Крупка // Фінанси України. - 2009. - № 12. - С. 104-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2009_12_15
|
4. |
Крупка І. Детермінанти розвитку страхового ринку України в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / І. Крупка // Моделювання регіональної економіки. - 2013. - № 2. - С. 243-254. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Modre_2013_2_24
|
5. |
Крупка І. М. Фінансовий потенціал капіталу трудових мігрантів України [Електронний ресурс] / І. М. Крупка // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. - 2015. - № 2. - С. 221-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhdtu_econ_2015_2_33
|
6. |
Крупка І. Економічна природа, роль та значення фінансового ринку в економічній системі [Електронний ресурс] / І. Крупка // Світ фінансів. - 2011. - Вип. 2. - С. 40-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svitfin_2011_2_6
|
7. |
Крупка І. М. Особливості та перспективи іноземного інвестування в економіку України [Електронний ресурс] / І. М. Крупка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2009. - Вип. 111. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2009_111_13
|
8. |
Крупка І. Iнфляція та її вплив на розвиток фінансового ринку [Електронний ресурс] / І. Крупка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2010. - Вип. 119. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2010_119_20
|
9. |
Крупка І. Державне регулювання вітчизняного ринку фінансових послуг у контексті євроінтеграційних процесів [Електронний ресурс] / І. Крупка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2014. - Вип. 8. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2014_8_9
|
10. |
Крупка І. Фінансові інновації у забезпеченні розвитку фінансового ринку та національної економіки в умовах глобалізації [Електронний ресурс] / І. Крупка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2013. - Вип. 4. - С. 35-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ekon_2013_4_14
|
11. |
Крупка І. М. Теоретико-методологічні основи дослідження фінансового ринку [Електронний ресурс] / І. М. Крупка // Бізнес Інформ. - 2018. - № 4. - С. 286-296. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_4_41 Мета роботи - з'ясування сутності та уточнення завдань і місця фінансового ринку у фінансовій системі країни, аналіз і поглиблення наявних підходів до виокремлення його інфраструктури та сегментів, а також узагальнення концепції їх класифікації. Проаналізовано фінансовий ринок як важливу складову фінансової системи та його вплив на економічне зростання. Розглянуто підходи дослідників до визначення сутності, завдань, інфраструктури та структури сегментів фінансового ринку. Виокремлено функціональний та інституційний підходи до зіясування сутності фінансового ринку, проведено його системний та структурний аналіз, виділено основні принципи функціонування та детермінанти розвитку. Досліджено класифікації структури та сегментів фінансового ринку та наведено авторську інтерпретацію сутності фінансового ринку, розроблено власну концепцію його сегментації з позиції фінансових інструментів. На цій основі обірунтовано необхідність подальшого глибинного теоретико-методологічного удосконалення стратегії реформування усього фінансового сектора держави.
|
12. |
Лютий І. О. Пріоритети розвитку та суперечності функціонування вітчизняного ринку акцій [Електронний ресурс] / І. О. Лютий, І. М. Крупка // Наукові праці НДФІ. - 2019. - Вип. 2. - С. 45-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npndfi_2019_2_5
|
13. |
Тельнова Г. В. Прямі іноземні інвестиції у країни єврозони: стохастичність фінансових факторів впливу [Електронний ресурс] / Г. В. Тельнова, О. М. Колодізєв, М. О. Кужелєв, І. М. Крупка, Н. О. Бойко // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2020. - № 4. - С. 107–120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2020_4_13 В умовах глобалізації та лібералізації ринку капіталу увага зосереджується на міжнародних потоках інвестиційних ресурсів. Особливої актуальності набуває дослідження інтересів іноземних інвесторів і сфер їхньої реалізації за країнами Єврозони, кожна з яких має свої специфічні особливості як у структурній будові економіки, так і у формуванні політики стимулів. З метою доведення гіпотези про стохастичний характер впливу фінансових факторів на залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) проведено групування країн Єврозони за їх привабливістю для іноземних інвесторів у далекій ретроспективі та 2018 р. Для цього використано інструменти кластерного аналізу, методи Уорда та Евклідової відстані, які надали можливість встановити 4 кластери країн Єврозони: перший кластер чітко представлений Нідерландами (країна, що залишається привабливою для іноземних інвесторів і має високий рівень потоку ПІІ у ВВП); до другого ввійшли Ірландія та Люксембург (країни, що тривалий час були привабливими для інвесторів-нерезидентів, проте останнім часом спостерігається відплив іноземного інвестиційного капіталу з них); третій кластер включає Австрію, Словацьку Республіку, Португалію, Іспанію, Бельгію та Естонію (з помірним накопиченням ПІІ в економіці та відносно стабільним їх потоком); четвертий кластер охоплює Фінляндію, Німеччину, Францію, Словенію, Грецію та Італію (країни, що є найменш чутливими до іноземних інвестицій, не орієнтують свою політику на їх активне залучення). Інструментарієм для визначення зв'язку потоку ПІІ і факторів макро- (рівень інфляції, державного боргу, довгострокові процентні ставки за державними облігаціями, рівень сальдо поточного рахунку балансу у ВВП і ставки корпоративного оподаткування) та мікрорівня (прибутковість фінансових і нефінансових корпорацій і рівень їх заборгованості як чинник ризику) за групами країн використано коефіцієнти рангової кореляції Кенделла та Спірмена. Їх аналіз надав можливість установити, що недоцільно уніфікувати інвестиційну політику фінансових стимулів за різними країнами, адже вони характеризуються диференційованою структурною будовою економіки; під час ухвалення рішень їх інвестори зацікавлені в різних аспектах і мають різні сподівання щодо макроекономічної політики приймаючих країн. Наведене спростовує певні усталені теоретичні погляди на детермінований зв'язок інвестиційної активності та фінансових факторів впливу на неї.
|
14. |
Крупка І. М. Доларизація фінансового ринку України: причини, еволюція, наслідки [Електронний ресурс] / І. М. Крупка // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Економіка. - 2021. - № 21. - С. 56-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoa_2021_21_10
|